Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Стах Розсоха: Коли розсіється туман - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ НАУМ, 17.10.2016 - 15:32
К О Б З А Р Б Е З Є В А Н Г Е Л І Я23,03,2010, Возвеличення Шевченка дійшло до межі коли його «Кобзар» стали називати «Євангелієм для українців» Знов нас наївних хочуть ошукати І наші біди та нужду Собі на службу мріють взяти Бо ми до нині темні, без ладу. Який величний, трепетний борець Не скорений суцільним блудом. Повстав як і його народ Проти тиранів, вбивць і носіїв облуди! Та скрили правду від простих, Тлумачать так як їм потрібно. Закрили Батька від людей І вперто нищать кожне світло . Спочатку Бога відреклись, Шанують замість Батька Сина. А далі Слово Боже – Вість Людським «пророком» підмінили. Тепер святоші і чинці Святити підуть постаменти Де син України стоїть Закутий в бронзу, як безсмертний. Колись він Біблію читав, І трактував як вмів і слухав. Тяжке «чому» весь вік питав, Та думки Бога не дослухавсь. Син Божий не на те прийшов, Щоб ненависть посіяти й розруху. Він кров Свою за всіх пролляв, Щоб вічно жив, хто Правди слухав. Тому для всіх, на всі часи Євангеліє – слово миру...... Кобзар зацькований волав До помсти за свою Вкраїну. Та навіть в непробудній тьмі Поет не стримуючи гніву Картав гнобителів – ксьонзів, Паскудив «церкву – домовину». Додаток Віки минають, все на місці. За мир і за свободу грішні Ламають голови невтішні, А панство, далебі, мовчить, Жирує щоби "праведность достичь" |
|
|