Не озираючись...
Вперед, лише вперед,
хай як кортить
і шия ниє млосно.
Світ став гірким,
А вчора був ще мед
І рішення я прийняла
сама... Одноголосно...
Не озираючись...
Іти в густий туман.
У невідоме,
Хоч воно лякає.
Та краще так,
Ніж той самообман,
Що в цьому вимірі
мене чекає...
Не озираючись...
Для того кара є,
Хто крутить головою.
Стовпом із солі,
Кажуть він стає...
А в мене сіль на віях,
на губах... Та все ж
Я залишаюся живою...
Гарний вiрш, Iрин Ка. Точно ви вiдзначили, що не треба довгий час страждати вiд негативних емоцiйних станiв, потрiбно робити рiшучi кроки. Виникають асоцiацii з пiснею кота Матроскiна з мультика "Простоквашино", ну, якщо мовою оригiналу:
Что было вчера
То забыть мне пора
С завтрашнего дня, с завтрашнего дня.