Це – продовження. Початок знайдете тут
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698079
В часи, описані вже мною вище
В селі, за яром, де навкруг поля,
Стояла хата в самоті, мов прищик
На с… спИні) у сільського коваля.
Там баба з дідом жили – не тужили.
Ну… бабі років десь із тридцять п’ять,
А дідові… Три п’яді до могили.
Любила, кажуть, баба бл… блефувать),
Коли, було, з кумами грала в покер,
В очко, у триньку, секу чи буру.
Бувало, що в п… пальто) сховає джокер
І банк зірве чи поламає гру.
А дід і рад би був у карти грати,
Та то для нього пізня вже пора.
Опів на шосту… Все! Пора лягати.
Донизу стрілки, то яка вже гра?
Той дід із бабою був в другім шлюбі,
Бо овдовів, надбавши діток трьох.
Отримав пенсію, сталеві вставив зуби,
Знов одружився та й жили удвох.
Доньку Оленку викрав Змій-спокусник
Ім’ям Армен, кажись… Джигарханян,
А мо’ й не так? Та все одно – не руський.
Украв, зв’язав і вивіз в Єреван.
Брати подалися сестру шукати
Й самі пропали в Змієвім кублі.
Казав же дід: - Куди ж наздоганяти
Ікс-шосту «Беху» та й на «Жигулі»?
Роки минали, баба грала в карти –
Таке вже було бабське ремесло,
Дід щось читав про землетрус в Джакарті,
Лягав й хропів, що в хаті аж гуло…
То на папері все виходить гладко,
Та якось кострубато у житті…
І дід помітив на престольне свято –
Щось в баби завелОсь у животі.
- І що ж то, бабо, за святе знамення?
Яким то божим вітром занесло?
Доб… доблефувалась), хтивая гієно?
Вмостила мені роги на чоло?
Чим критимеш, тупоголова кур… курко?)
В моїй клепсидрі, знаєш, вже давно
Води нема! Мотор давно не бурка!
Мій крейсер вже зарився носом в дно!
- Дідуню! Любий! Як таке подумав?
Чеснішої від мене не знайти!
Не віриш, милий? Запитай у кума,
Що я не схильна геть до срамоти.
Послухай, краще, розповідь правдиву…
Якось було наснилося мені,
Що наш сусід, якимось дивним дивом,
Став кращим з ворожбитів-відунів.
Стоїть у полі й манить мене, манить…
«Ходи до мене,- каже, - «на ріллю»…
І я пішла…Усе, немов в тумані,
А він: «Іди! Хай раком тя зроблю!»
Прокинулась… пішла собі по воду,
По стежці, бачу, котиться горох,
Я – в рот його… О, райська насолода…
Звідтіль й живіт… Вже будемо утрьох…
- Прости, кохана,- стиха мовив дідо,-
Що сумнівався в чесності твоїй…
Котигорошко буде… Мій наслідник.
Тепер хай викусить Арменчик-Змій!
ID:
698451
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 03.11.2016 23:49:00
© дата внесення змiн: 03.11.2016 23:49:00
автор: посполитий
Вкажіть причину вашої скарги
|
