А ти чуєш, як янгол шепоче…
Потихеньку… лише для тебе
Та крилом припорошує очі,
То дощем, а то барвами неба.
А ти чуєш, як болісно плаче,
Як по щоці котиться сльоза.
А мій янгол шепоче … юначе,
Я крізь сльози не можу казать.
Я мовчу, заніміли слова,
На очах не сльоза, вічний сум.
Не здіймаються крила, нема…
І не чути з небес срібних сурм.
Де мій янгол подівся? Доречно,
Бо ці люди, вони як полова.
Бо пусті… не сходять… не гречно
Та не знають янголи слова
Що вбиває, а не лікує
Та не може злітати до неба
Тихий янгол, на землю крокує
Та шепоче "суму не треба".
А я чув, як янгол шепоче…
Потихеньку… лише для мене
Та крилом припорошує очі,
То дощем, а то барвами неба.
