"Поезія, натхненна жінкою"Автори – поети та поетеси УкраїниВидавництво: ТОВ «Редакція журналу «Дніпро»
Київ – 2016
На початку року шеф-редактор журналу "Дніпро" і засновник сайту "Клуб Поезії" Євгеній Юхниця запропонував авторам творчою толокою прийняти участь в проекті присвяченому Міжнародному жіночому дню. І хоча ореол радянськості за святом все ж тримається міцно, але ідея всім сподобалась. І дійсно, до призначеної дати справді вийшла збірка віршів "Поезія, натхненна жінкою". Та ще й в твердій палітурці, на гарному папері, добре оформлена, з зображенням на форзацах головної сторінки сайту «Клуб Поезії», тиражем – 2000 примірників. На 240-ка сторінках книжки помістилося 260 віршів, по 1-2 вірша від автора. Більша їх частина – досить пристойного рівня.
Упорядник збірки отриманий матеріал згрупував в 4 розділи, розподіливши вірші за мовною і статевою ознакою авторів: «Чоловіки – святковим жіночкам», «Дівчатка – дівчаткам», «Мужчины – нам, женщинам», «Женщины – себе».
Ох, уже це наше тарапунько-штепсельне, білінгвально-двомовне «двуязичіє». Нема йому ради. Щоправда, в збірці є один-єдиний вірш англійською – «Woman» (с.233*) Еге ж – йдемо в Европу!
Тож на яку поезію натхнула чи надихнула авторів Жінка! Зокрема – чоловіків. О! Тем не перелічити. Тут і присвяти всім жінкам взагалі, і звернення до конкретних жінок, є філософування, а є й емоції. Є вірші про мам і сестричок, про подруг і приятельок, про дружин і коханок. Зрозуміло, що найбільше віршів – про кохання у всіх його проявах і барвах.
Спробую скласти невеличку мозаїку з бісеринок-строф віршів різних авторів збірки "Поезія, натхненна жінкою». Наведу деякі вибрані катрени з вибраних поезій, що впали в око, авторів-чоловіків, написаних рідною мовою. (Куплети в стилі віршиків на вітальних листівках я опускаю.)
Ось таке про матерів:
Уже й в само́го посивіли скроні,
Уже і сам натомлений життям,
Та як же хочеться припасти у долоні
Твоїм дорослим, але все ж таки дитям.
Василь Ковтун «Матусі»(10)
Чорнобривці посіяв весною
Біля хати, де мати живе.
Поливаю їх часто водою,
Хай букет мій все літо цвіте.
Микола Жиленко «Я люблю, як цвітуть чорнобривці» (94)
Компліменти молодій дружині:
Не зможу я без тебе, бо ти сонце,
усмішкою зігрієш, теплим словом.
Промінчик ніжний ти в моїм віконці.
Тебе я хочу бачить знову й знову.
Тебе я хочу бачить, бо ти квітка:
ромашка ти, троянда, айстра, рута.
Моя чарівна жіночка-лебідка,
я завжди із тобою хочу бути.
Олександр Рожко «Жіночка-лебідка»(51)
Немолодій дружині:
Яка у тебе ніжна сивина,
моя неоціненна половино!
Ти дивишся закохано на сина,
онуку виглядаєш із вікна.
Микола Возіянов «Яка у тебе ніжна сивина»(81)
Про коханку:
Дівчина, з якою я сплю,
Пахне медом і цвітом акації.
Вона – втілення світла і грації,
От за це я її і люблю.
Олександр Козинець «Дівчина з якою я сплю»(49)
------------------
А ось всі фази кохання –
Перша закоханість:
Дівчина з очима кошеняти,
Погляд мій приваблювала ти…
Слова ще не знав тоді «КОХАТИ»
І не смів до тебе підійти…
Юрій Бужанин «Дівчина з очима кошеняти»(53)
Сподівання на щастя:
Є у тебе не одна надія,
а у мене мрія є одна,
що у парі не одна зігріє
наші душі радісна весна.
І. Терен «Доля на двох»(19)
Освідчення:
Освідчення-важливий крок, приємний,
буває в юності й не молодих літах,
довгоочікуваний, для усіх таємний,
з солодким поцілунком на вустах!
Олег Криворот «Палке кохання»(87)
Любов на тлі пейзажу:
Теплий вітер кохання принесе подарунок,
І підсніжники дзвоном наповнять серця,
Вас кохані пригорнуть, а п’янкий поцілунок,
Вам запалить усмішку, яка так до лиця.
Віталій Назарук «З весною вас»(95)
Човен повільно пливе між лугів,
Двоє в човні, і нікого довкола.
Спокоєм віє від берегів,
Хвиля похлюпує, млява і квола.
………………..
Весла опущені. Сивий весляр
Гнеться латаття для жінки зірвати.
Хто він для неї — раб чи владар?
Ет, все одно! Головне — відчувати
Те, що небесно хмелить без вина,
Що передати несила словами.
Світла над світом стоїть таїна,
Далеч вечірня сходить зірками.
Луків Микола «Двоє в човні»(с.8)
Відро поставив на краю цямрини
По вінця повне сонцем і водою.
А ще у ньому плавають хмарини,
Стікають краплі смутку за тобою…
Мирослав Вересюк «Відро розбило небо у криниці»(92)
Інтимність:
у інтимнішій розмові
обеззброєний він гине
і у пристрасті любові
він - ніхто, вона - Богиня...
Ем Скитаній «Опинився як – не знати»(61)
І цвіт п'янкий чарівності твоєї,
В душі моїй весною забуявши,
Заманює обох у вир кохання,
Хоча й не видно золотого дна.
Іван Редчиць «На моїх долонях»(88)
Еротика:
В кімнату увійшла, мов дика кішка.
Із одягу лише́ бокал червоного вина.
З-під брів хижачки погляд зни́шка.
Зіниць безмежна чорна глибина.
……………..
Не розриваючи обійм знесилена коханням,
заснула тихим та спокійним сном.
Одне на двох розділене бажання.
Один на двох бокал з гранатовим вином.
Вадим Кравець «Бокал з гранатовим вином»(90)
Сплелись барвінком душі і тіла,
Волосся розстелив по ліжку вітер,
А нас кохання спалює дотла,
Блаженна мить… О тільки б не зомліти!
Віталій Назарук «Кохання вищого ґатунку»(14)
Радість любові:
Жаріє вечір жовтим горицвітом,
Шугає птах, неначе дивний див.
Чим заслужив я перед білим світом,
що він мене тобою наділив?..
Микола Возіянов «Жаріє вечір»(59)
Розлука:
Розлучник потяг вже стоїть.
Квиток кондуктор провіряє.
А серце ось-ось заридає.
Остання мить! Остання мить!
Біжу щосили на перон,
не бачу, що когось штовхаю,
та покотився вже вагон…
Григорій Король «Остання мить»(57)
Кохання проминуле:
Душа говорить інколи віршами,
Буває плаче, деколи кричить…
Не хоче зрозуміти, що між нами
Кохання іскра вже не пролетить!
Мирослав Вересюк «Душа говорить інколи віршами»(81)
Спроба реанімації кохання:
Не повертайтесь на круги своя,
Нічого це, крім болю, не приносить.
Але душа не вірила, і я
Таки поїхав. І для мене досить.
……………………….
“Дарма ти їхав. І зайшов дарма.
Я вже не та. І не плекай ілюзій.
Що одійшло — того навік нема, —
Забудьмо все, розстаньмося, як друзі”.
Микола Луків «Не повертайся на круги своя»(93)
---------------------------
Спроба визначити типи жінок:
Жінки є різні на землі …
У кожної є власні ролі …
Хтось в домі Вогнище триматиме Сім’ї…
А хтось чимдуж бажає Волі …
Володимир Підгірний «Жінки є різні на землі»(62)
Визначення Жінки:
Це прикраса горда
Усього буття.
Жінка - нагорода
Нашого життя.
Валерій Вітер «Нагорода нашого життя»(33)
----------------------------------------
Я, взагалі, проти того щоб вшановувати незалежність чи любов, дітей, чоловіків чи жінок лише раз на рік. (Дивись кацапський плакат– «Молчі, баба! Твой дєнь – васьмоє марта!»)** Хіба ми не варті того щоб любити і шанувати одне одного щодня? Висловлюю побажання, щоб збірки поезій натхненних жінками видавати не лише до 8 Березня, а значно частіше. Якщо ж обов’язково треба привід, щоб відзначити Матір, Жінку і Кохання – то нагадую, що є ще:
– в другу неділю травня – День Матері;
– 14-го лютого – День святого Валентина, День Закоханих, який святкується Католицькою церквою;
– 8 липня – Православна церква також має власне свято закоханих – це день святих Петра і Февронії;
– у третю неділю після Пасхи – день святих жінок-мироносиць, який святкується Православною церквою;
Пропонуйте ще святкування!
----------------------------
Євмен Бардаков
08.07.2016
---------------------
( )* – в дужках номер сторінки в збірці
**
Дякую за комент до книги !Заголовок до вашої розповіді теж цікавий!
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, пані Валентино! Слово "натхнуте" мені теж сподобалось. Спеціально перевірив в словниках - є таке. І навіть для прикладу цитату знайшов: „Слово, натхнуте вірою в свою силу, в примат духового чинника – творить дива ” (Дмитро Донцов):
Материнство-Батьківство - справді вагомі і рідні поняття (чи явища) - таким чином - совок не пройде а огляд Ваш цікавий і вишуканий, як завжди
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, пані Валентино, за теплі слова! Я не профі в літературі, але знаю, що в літ.процесі мають бути присутніми всі його ланки - задум, написання, оприлюднення, відгук. Якщо на вірші один одного ми хоч трохи відгукуємось коментами на сайті, то на книжки - зовсім мало.
Я, пане Вікторе,теж проти того, щоб вшановувати незалежність чи любов, дітей, чоловіків чи жінок, але не лише раз на рік. але й взагалі проти свят такого гатунку, де ділять єдине ціле на якісь частини (дві чи більше). Це вносить лиш розбрат в суспільство! Треба святкувати не тих чи інших людей (НЕ СОТВОРИ СЕБЕ КУМИРА), хий то навіть "якнайкраща" частина людства! Святкувати слід явище - материнство, батьківство, захист Вітчизна, природи тощо! Розділяй і владарюй - не кращий спосіб управляння суспільством. Вшановуючи ту чи іншу частину людства, ми невільно стаємо на ту хибну позицію. Совкові традиції досить тривкі, але з ними треба раз і назавжди покінчити, як і зі своєрідною псевдоідеологією комунізму... Є загальнолюдські цінності, якщо хочете, досвід людства. котрий слід поважати. Ота книжечка, організована організатором (даруйте тавтологію!) нашого сайту - є не що інше, як рецидив хибності совкової епохи! Роззуйте очі, панове "організатори", - надворі двадцять перше сторіччя, шлях в цивілізований світ з його цінностями і традиціями. Будьмо достойними того вибору, який оплачено досить дорогою ціною... Це моя думка! Не претендую на абсолют. Абсолютним у землян є лише Бог! Амінь!
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Погоджуюсь з Вами, пане Олексію! Це марні намагання – переосмислити «стариє пєсні о главном», наповнити совкові дати новим змістом, наприклад, назвати 8 Березня – «днем боротьби за права жінок», або зробити його символом фемінізму й антисексизму. Проте традиції і ритуали прив’язані до певних дат – штука дуже живуча. Взяти хоча б християнський календар свят, який довелося накласти на язичницький один до одного день на день.
Та все ж, в збірці «Поезія, натхненна жінкою» немає жодного згадування про прив’язку до 8 Березня. То ж, може це лише збіг чи співпадіння.
Ви зігріваєте словами! Значить недаремна та моя праця. 
а огляд Ваш цікавий і вишуканий, як завжди 
