Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Михайло Гончар: МАРШ-БРОСОК - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 07.11.2017 - 08:19
Ну.... если такая пробежечка не в юности, а сейчас, то тут вообще ВАУ!!!!!! А если даже это только воспоминания.. все равно классно...
Михайло Гончар відповів на коментар Любов Іванова, 07.11.2017 - 21:03
Да бегу пока...Движение есть жизнь! Спасибо,Люба
Михайло Гончар відповів на коментар А.Дальний, 17.05.2017 - 14:08
А что знакомо?Ну тогда,БУДЬМО!!! Благодарствую.
Вячеслав Алексеев, 04.12.2016 - 21:24
Знакомая картина, сейчас ностальгическая, а тогда - ух как тяжкая! И дай Бог нам бежать и бежать... Горизонт-то - вещь виртуальная...
Михайло Гончар відповів на коментар Вячеслав Алексеев, 19.12.2016 - 17:17
Еще б тебе незнакомо -в одном котле варились.Дай,Боже нам подольше бежать,а финиш чтоб был постоянно где-то там,на горизонте.
Михайло Гончар відповів на коментар Лілея Дністрова, 19.12.2016 - 17:09
М.б. я занадто зашифрувався,але командир із офіцерами - це Творець наш із архангелами.А тому до цього фінішу я не спішу.
Лілея Дністрова відповів на коментар Михайло Гончар, 21.12.2016 - 00:06
Пробачте, під іншим кутом угледіла сюжет чомусь метафору не зрозуміла А Вам бажаю творчого натхнення на багато-багато років!!!!!
Михайло Гончар відповів на коментар Лілея Дністрова, 21.12.2016 - 00:12
Та не біда,Ліля.Не беріть в голову.І в мене такі бували проколи - ніхто від цього не застрахований.Дякую Вам.З наступаючим!
Кадет, 23.11.2016 - 06:52
Да, брат, не ты один в забеге, однако... но согласись: бежать всё же лучше, чем лежать... ...и в догон, старина:"Вот и я ещё бегу, Не схожу с дистанции, Хоть уже и не могу" С давешнею грацией. "Командира не слыхать - Вместе с офицерами Ждёт на финише,видать," Да с секундомерами... Михайло Гончар відповів на коментар Кадет, 19.12.2016 - 17:04
Я понимаю,что не один и это есмь зело добре...одному невыносимо грустно.Воспользовался твоими подсказками - все по делу.У тебя есть обостренное чувство(відчуття)слова.Извини,что долго молчал:планшет накрылся медным тазом и оказался я без связи.
Евгений Познанский, 22.11.2016 - 16:57
"Все смешалось в памяти - Роскошь нагло с бедностью. Радость со слезой-бедой, Хамство с добродетелью, Ненависть,огонь с водой, Войны мир пометили". В каждом слове - правда. Так оно в жизни и есть. Очень сильно. Михайло Гончар відповів на коментар Евгений Познанский, 19.12.2016 - 16:56
Очень благодарен.Спасибо,Женя!
Дмитро Кiбич, 22.11.2016 - 14:50
Гарний вiрш, Михайле. Дуже чiтко, майстерно ви поеднали дистанцiю пiд час вiйськових навчань i дистанцiю нашого непростого життя.Тiльки от у вас у 19 рядку у словi "памяти" змiнюеться наголос, все-таки ж тут правильнiше наголос на першому складi. Може вам, аби наголос не змiнювався, попереднi рядки трохи змiнити - 17 рядок - "Всматриваюсь в прелести", а 18 рядок - "Встречающихся окрестностей". Михайло Гончар відповів на коментар Дмитро Кiбич, 19.12.2016 - 16:54
Тут таке діло:біжить людина,а дороженьки то в ямочках,зашпортається,збивається дихання,аж до аритмії...тому так і зроблено - все передбачено. Дуже дякую.
Наташа Марос, 22.11.2016 - 13:09
...дозволяйте собі частіше відпочивати "из давнишней грацией"... ............ Михайло Гончар відповів на коментар Наташа Марос, 19.12.2016 - 16:33
Деколи дозволяю...і тоді усім добре...
ТАИСИЯ, 22.11.2016 - 12:52
"Марш-бросок - развеселил! Чудная ирония! Как у Вас хватило сил - написать "симфонию"!? Не ушла из памяти офицерская закалка... А мне лучше помнится...детская скакалка! Михайло Гончар відповів на коментар ТАИСИЯ, 19.12.2016 - 16:31
Спасибочки,Тая.Как по мне,так лучше детская скакалка.Спасибо за экспромт.
|
|
|