Джерело натхнення притча "В лікарняній палаті"
Лікарня, палата, хворі лежачі,
Є тут знервовані, і є терплячі.
Біля вікна чудний чолов'яга,
Змучене тіло, у серці відвага.
Хворим в палаті оповідає ,
Що за вікном пташка літає,
Вітер гойдається ось на березі.
Он два метелики - як в полонезі,
Крильця тріпочуть ніби у танці.
Всі у палаті хвороби є бранці,
Краще за ліки їм ті оповідки.
Триває життя - вони його свідки.
Що там сьогодні є за картина?
Кожен вслухається наче дитина.
Хмари на небі такі чудернацькі,
І нагадали роки юнацькі,
Літо і поле, жовту пшеницю.
Ой! Постривайте, вгледів синицю!
Вже засніжило, вогні засвітили.
Справжню ялинку в дворі нарядили...
Ну не мовчи! Яка та ялинка?
Та обірвалась життя волосинка
Вільна душа вже, тіло забрали.
На його місце сусіда поклали,
Глянув у захваті в отвір вікна,
Що за дива там?! ...бетонна стіна...
Гарний вiрш, Iрин Ка. Точно ви вiдзначили, що у кожноi людини особливе свiтосприйняття. В усiх рiзнi погляди на речi, якi нас оточують.
Тiльки от у вас у 8 рядку - якось набагато частiше вживають слова "два метелики" або "двое метеликiв", нiж "два метелика". А також у 20 рядку ви, мабуть, хотiли написати "нарядили", а не "нарядитли".
Точно ви вiдзначили, що у кожноi людини особливе свiтосприйняття. В усiх рiзнi погляди на речi, якi нас оточують.
Завжди Вам рада!
