Герої не вмирають,
коли з життя вони ідуть,
невидимі бувають поряд,
може з надією і ждуть?
Мету залишивши у світі,
щоб її виконали ми,
у світі залишились жити,
борг неоплатний нам нести.
За роком час перегортає
сторінку кожную свою,
кого він знову запитає,
чи виконали заповіт?
Небесних заповіт лишився
у їхніх мріях і піснях,
у малих дітях залишився,
у ненароджених світах.
Невидимі вони між нами,
з портретів дивляться, стіни,
повіє вітер, плачуть грози,
із ними плачемо в душі.
Відійшли від нас, Небесні,
тіло утративши в боях,
але у храмі ви небеснім,
близьких і далеких світах.
Храм угорі і земний поруч,
а біля них Небесні у строю,
їм Україну боронити
ще на землі і у раю!
17.12.2016.
Фотографія автора,
Київ.
