Навчись жити без мене кохана й вибач коли не так
Уявляєш сьогодні я вперше собі зізнався
Що кохаю тебе.Одягнувся.І мовчки надів піджак
Й пішов містом гуляти. Уявляєш як я злякався
Бо ж кохання воно навіки.Я ж бо зовсім якийсь нудний
Й сивина вже торкнулася скроней.Засумний я.І застарий
Ти кохана пробач та не знаю як торкнутись твоєї душі
Не оратор я і не лектор - то ж давай заговорять вірші
Розучився я вірити в диво. Не приходять до мене сни
Та й пишу я нерівно і криво. Не чекаю приходу весни
Але маю одну лише мрію. І лиш нею одною живу
Хочу бути з тобою.Ти знаєш?Я кохаю тебе...Я люблю....
