А ти вдивлявся інколи у щастя?
Із присмаком солодким та гірким,
Що в чорнім кольорі - нещастя,
В червонім - з присмаком терпким.
А ти вдивлявся інколи в життя?
У злети свої та стрімкі падіння,
Мов фільм , а в ньому забуття-
І радість й біль, і шмат терпіння.
А ти вдивлявся інколи у час?
А він вже там, за нашим теплим літом,
Мабуть за сотні миль від нас,
Зітлів давно зів'ялим квітом.
А ти вдивлявся інколи в буття ?
Всміхався щастю кожної хвилини?-
Ти малював стежки свого життя,
У кольорах, що дарували днини.
У чорних- опечалювалось щастя,
В червоних зацвітав любові квіт,
Ти забував усі тяжкі нещастя ,
Не бачивши своїх прожитих літ...
Мабуть, ми всі буваємо, поетко, неуважні,
Що не читаємо ми вірші Ваші епатажні... 
З НАСТУПАЮЧИМ!!! 
