13.09.2016р. Сталася страшна ДТП, в якій загинув молодий хлопець та двоє маленьких діток моєї знайомої. Це велике горе!!!
Роздумуючи над цим та над своїм життям, я написала цей вірш.
Життя людини є таке дочасне:
Хтось помирає, хтось приходить в світ.
Подумай про спасіння ти завчасно
Аж поки смерть не ступить на поріг.
Поки ще сонце зранку зігріває,
Тепло дарує ріднеє плече, —
Цінуй життям, лиш раз ми проживаєм
Відрізок цей, дарований Творцем.
Цінуй щодня, що можеш ти ходити,
Робить добро, служити на землі.
Товариша підняти, обігріти
Любов'ю, що захована в тобі.
Цінуй, що можеш чути, говорити,
Молитися за ближнього свого.
І чистим серцем Господу служити,
І дарувати близькому тепло.
Цінуй ти діток, яких Бог подарував,
Не нарікай, якщо ти їх не маєш.
Радій, що волю Божу ти пізнав
Своє життя не марно проживаєш.
Хвали Творця за все, що в тебе є,
За радощі, за всі твої печалі.
Не знаєш ти, де смерть тебе знайде
Струни життя безжально поламає.
На все в житті назначений свій час,
Хтось йде у вічність, хтось живе надалі.
Не опускайте рук, Бог любить вас,
Навіть якщо душа болить, страждає!
Ітиме час, Бог залікує рани.
Так, їх вам не поверне вже ніхто.
Не раз заплачете в своїй печалі,
Нехай Господь візьме вас під крило.
Нехай бальзамом полікує душу,
Це втрата, хто ж коли забуде біль??!
Рубець на серці в пам'яті залишить
Дорога в вічність в роковий той день...
