Дивишся так, наче вона стала іншою -
Плавність, мрійливість, стомлене дихання.
Тканини, такі ж як зап'ястя, тонкі і вишукані,
Хода її надто стишена, наче вишколена.
Спокій - неначе жінка, жінка - неначе спокій:
Груди, глибоке декольте, ключиці.
Навіть соки її тіла тепер наче білі, насичені,
Думаєш, треба вичекати, але вона - інша.
Тільки губи, так само, рожево-ніжні,
Запах майже дитячий, але різкіший,
Вдома замість посудин - строкаті вірші,
Вона п'є з них заспрагло, немов із річки.
Втома - неначе жінка, жінка - неначе втома:
Груди прикриті, натомість спина - оголена.
Блиск у очах, видно місяць у повені -
Вовки збігаються, немов збожеволівши.
Шкіра холодна, пульс лякливий, знижений,
Вона дивиться так, наче все життя була зніжена,
Ти у відповідь так, мов вона стала іншою.
Темрява, тиша, і тільки ти лічиш:
Раз, два, три,
Раз, два, три,
Раз, два, три...
ID:
714552
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 26.01.2017 12:24:01
© дата внесення змiн: 26.01.2017 14:30:13
автор: Sandra CurlyWurly
Вкажіть причину вашої скарги
|