Сьогодні день якись похмуро-сірий:
Ледь чутно дмухає холодний вітерець,
Скоцюрблено кущі край шляху сіли,
Цибає ворон з лісу навпростець.
Берези й іви не причепурились,
Дратвою розпустили прядки кіс.
І клени із-під лоба так дивились
На сніговика червоний ніс.
І хатини, байдуже рядками,
Осторонь стояли вздовж шляху,
Оперезані гофре-тинами, -
Гріли ноги в сніжному пуху.
Цепом тиша брязне по цямрині
Й реготом десь зникне в глибині
І колодязь з власної царини
Блиском ока підморгне мені.
Одинокий пес кудись поплентавсь,
Човпа чоботиськами сусід,
Тільки сніговик, скосивши пику,
Коситься на свій коренеплід.
"ізпідлоб'я" – такого слова не існує. норма "з-під лоба". можна "набурмосено, невдоволено"; "гофре" – але то не дуже слушне; "пащеку" – також. можна "тільки сніговик пускає слину" для похмурого настрою
дякую, дещо замінила, "гофре" - мається на увазі тини з шиферу та профнастилу які зараз актуальні у селах. "Сніговик розтяг пащеку" - мається на увазі єдина кольорова пляма в данному описі, що несе позитивний настрій.
