Прости, мій Боже, кожен гріх,
Прости мене і разом... всіх,
Прости за муки та образи,
За біль, за сльози, за урази.
Не варті милості, ні слави,
Лиш варті кари та навали,
За зло та гнів, пекучу злобу,
Що привели, Тебе, до гробу.
Ми просимо, та дальше йдемо
І кожен день в словах кладемо
Той хрест на ременА Тобі...
Й добра ми хочемо собі?
У вчинках, у ділах негожих
Себе не бачим... перехожих,
Не каємось, а просим в Тебе,
Для кожного схилити небо.
Твої закони нам негожі,
Бо правлять світом брудні гроші,
Святе забуте- ми лукаві,
В гріхах тяжких, на переправі.
На Твоїй, Боже, переправі-
Де вмерти, або жити в славі.
Не варті прощення, ні ласки,
За злобні та огидні маски.
Та все ж благаємо- Прости!
До віри й правди наверни,
Аби ж у сконі не зотліти,
Тебе благають Твої діти...
Ми і правда, просимо Божої милості і все одно грішимо. 
