Тільки милу сво́ю стріну,
Зразу обнімаю,
І в дівочі очі дивні
Ніжно заглядаю.
Хочу я намилуватись
Ними до безкраю,
Та дівчина, сміючися,
Ме́не відпихає.
Я до свого серця руку
Її прикладаю,
А воно, мов ластівочка,
Щебече-співає.
Я цілую кожен пальчик
Рученьки дівчини.
А ці пальчики чарі́вні -
Це її родина.
Я великий пальчик чмокну,
Мудрості набуду,
І її батьків стареньких
Шанувати буду.
Вказівний я поцілую
Пальчик цього гідний,
Всі брати її і сестри
Стануть мені рідні.
А середній пальчик надто
Довго я цілую,
Бо у ньому я побачив
Кохану самую.
Безіменний пальчик двічі
Слід губам торкатись,
Щоби наші половинки
Швидше поєднати.
Безіменний пальчик - пристрасть,
Тут її каблучка.
Ну, нічого. Скоро буде
Тут моя обручка.
Вона золотом червонним
Скріпить половини,
І навіки буде мо́я
Чарівна дівчина.
А мізинчик зацьома́ю
Прямо до безтями,
Бо дітей і внуків хочу
Мати я багато.
Ой ,як мило і чарівно! Відчувається ,що щиро!
Ой,любити кажуть гріх
Я гадаю краща всіх
Тож ніжно буду я кохати
і ,щоночі цілувати
Не боюся я гріхів
Бо її дуже хотів
Нехай щастить!
Веселенько! Надихнули. Підняли настрій!Тепло на серці по-весняному
ой, ну як же красиво й по дитячому хороше, Володю! 
така краса й щирість серця!
Гарно! Весело! 
Гарна пропозиція у Володі Дашавського...Підтримую!!! 
