Сніжний вечір і ти зі мною,
Разом дивимось у вікно.
Наші душі прорвались на волю,
Бо так прагнули цього давно.
Сніг повільно летить додолу,
Ти торкаєшся ніжно руки.
Все знайоме і все по-простому,
І нехай так летіли б роки!
Ти мовчиш. Я дивлюсь в твої очі.
Свою душу побачу у них.
Полинаю у мрії дівочі
І торкаюся вуст дорогих.
Тихий вечір. Ти поряд нарешті.
Сніг повільно спадає вниз.
Ти зі мною тепер, а решта
То лиш Всесвіту глупий каприз.