Біжать роки, летять роки
Весняного цвіту пелюстки,
В сонячних зайчиках вода
Душа, як завжди, молода!
Короткий молодості час.
Поглянь - дорослі діти в нас.
Здається - ми ще не жили -
Любуйся - внуки підросли.
Велике щастя – діти, внуки,
Часу не має тут для скуки.
На дачі можна працювати,
Душевну пісню заспівати .
Біжать роки, летять роки…
Уже старенькі в нас батьки.
Роки, як літньої спеки вода
Душа, як завжди, молода!
Осінь у двері заглядає…
Давно уже батьків немає.
Сум павутинкою плететься…
Хтось ще із друзів озоветься.
Чого б, здається, сумувати ?
Справ добрих зроблено багато.
То ж бережімо кожну мить, .
Що так безжалісно летить.
Біжать роки, летять роки…
Обірвані з календаря листки,
Зимової стужі холодна вода
Душа, як завжди, м о л о д а !
Все спила я до дна-
І печаль, і біду...
І одна, й не одна,
Я по світу іду
І дитинство в нужді-
На воді й лободі...
Виживали тоді
Такселяни усі.
У бідняцькім селі
Жила наша сім'я...
Голодали тоді
Мама, брат мій і я
Пролітали літа,
Долю в праці знайшла,
Розцвіла доброта
І печаль відійшла.
Я жила між людьми,
Оживала душа.
Ніби вогник з пітьми
Розкривалась краса...
Пломеніли вуста,
Розкриттям таємниць...
В молодії літа
У світінні зірниць.
Було щастя й любов
І здоров'я було.
Не шукала обнов
І любила село...
Все спила я до дна-
Розбрелась вже сім'я...
Хоч живу я одна,
Діти - радість моя...
Уже й внуки мої
Всі дорослі давно,
Виглядаю я їх,
І дивлюся в вікно...
Постаріла вже я,
Бо ж літа, як вода,..
Хоч здоров'я нема,
Та душа мо
Дякую Вам за чудовий відгук. Також хочу попросити пробачення, бо давненько не "заглядала до клубу.., життя продовжується, душа молода, значить- ще прорвемося, Валюшо. Здоров"я Вам.