Весна ще рання.Ще дерева сплять.
Вони стоять в зажурі тихій,дивній.
Бруньок не видно та вже сік біжить
по жилам у березі білокрилій.
Завмер,чекає ліс коли вдягне
сережки з оксамиту і смарагду.
Коли весняний вітер принесе
уже не холоди-тепла вітання.
Серця замерзлі знову оживуть
і стукіт їх по лісі рознесеться.
А зайчик сіру шубку одягне.
Нектар на першоцвітах вже
знайдеться.
Напій солодкий будут бджоли пить.
Радіти дням і сонцю,першим квітам.
Весняний дощик змиє пил з дерев,
що скоро зашумлять вже верховіттям.
Весна ще рання.Жовтими зірками
упали квіти і ростуть з землі.
Стою під деревом.Збираюся з думками.
Залишу радісні і викину сумні.
