|
Попри всю замкнутість, (доля, чи моя сміливість), Бог - скоріше всього, даровано було мені знати дивовижних Людей.
Так буває. Життя дарує зустрічі, знайомства... коли ти знаходиш людину і думаєш: невже такі є тут – на планеті Земля? В цьому світі? Нє, ви серйозно?! А з іншого боку – а чому і ні, адже його створив Бог... ти ж віриш в це.
І тобі стає радісно лише від розуміння того, що це все насправді. Що ця людина реальна – живе, і пише твори, якими ти захоплюєшся, бо можна писати як душа бажає, а не за певними правилами, розмірами і т.д. і т.п.
А тоді та людина у відповідь на купу коментарів пише тобі лист. Легкий і приємний. І ти поволі, обережно, щоб не поранитись, починаєш впускати її в своє життя. І настає момент, коли без щоденного обміну повідомленнями, ви не уявляєте свого життя.
Бо це щастя – бути комусь потрібним і потребувати когось. Я не про любов пишу, точніше про любов, але ту, яку називають дружбою. Кажуть, не буває жіночої дружби. Може. Зате буває дружба між феями і принцесами.))
Я почувалась сьогодні, як на Новий рік в дитинстві!
У мене сьогодні, як ото буває в американців, Boxing Day.
Моя фея прислала мені коробку подарунків! Якби мене не підганяли, я б відкривала її півдня шелепаючи обгортками, повільно розв’язуючи стрічечки, розтягуючи задоволення, скрикуючи від сюрпризів... хвилинами все розглядаючи... ААААА! Слів бракує, коли душу переповнюють такі світлі емоції, коли віртуальне проявляється в реальному, твоєму такому тихому, маленькому житті... і дарує салют відчуттів... і ти така дівчинка-дівчинка сидиш і либишся весь день, бо все якось казково, нереально і по-дитячому............. І замість того щоб обійняти тебе, я обіймаю твого ведмедя) та ти відчуєш!), ну, тепер то мій Відун Ведмедун)). Можливо, це ненормально почуватися на 10 років, коли тобі ............. набагаааааааааато більше, але деколи й так треба вміти;)
Я люблю тебе, феє!
Я дякую за багато інших дарунків до цього дня і за сьогоднішній.
За те, що вчила мене неточним наукам які, знаєш лиш ти)).
За те, що сприймаєш мене такою як я є, і, що я знаю тебе такою ж.
За пару маленьких крилець фєї, і янголів на ніч. За слова і питання, які ніхто крім тебе мені не казав. За твою віру в мене!
Щастя тобі! Хай Бог й надалі чує наші молитви! Вірю тобі, так і знай, і ніколи не сумнівайся, малюнька))!
Чекай від мене отвєточку, вона буде.... тільки не скоро... бо ти ж любиш усе гарне..... а мені на це треба купу часу. Бо я ж не фея – лише вчусь)))
До зустрічі! А вона обов’язково буде ;) Цьом!
Пишу тобі відкритим листом лише для того, щоб закликати людей робити приємні, милі дурощі. Будьте постачальниками радощів для тих, кого любите!
А ще... щиро дякую поетесі @NN@ - з легкої руки її твору – присвяти для тебе, я познайомилась з твоєю творчістю.
ID:
745563
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 10.08.2017 22:44:46
© дата внесення змiн: 10.08.2017 22:52:29
автор: Яна Бім
Вкажіть причину вашої скарги
|
Ага
Спасибі! 
