Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ОЙ, ВАЖКІ МОЇ ДУМКИ… - ВІРШ

logo
геометрія: ОЙ,  ВАЖКІ  МОЇ  ДУМКИ… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ОЙ, ВАЖКІ МОЇ ДУМКИ…

                          Ой, важкі мої думки,
                          В сльозах очі.
                          Кожен день ношу я їх
                          І щоночі.
                      
                          Знову йду у садок
                          До калини
                          Та звільнитись від думок 
                          Нема сили...

                          Став похмурим і сумним
                          Мій садочок.
                          Бо не ходить більше ним
                          Мій синочок.

                          І не затишно мені
                          У садочку,
                          Все нагадує мені
                          В нім синочка...

                          І дерева, і кущі,-
                          З ним садила,
                          І була я не сумна,
                          А щаслива.

                          До будинку повернусь,
                          Серце плаче,
                          Напишу про нього вірш,
                          Вірш той плаче.

                          І слова мої, й думки,-
                          Про синочка.
                          Слізьми скраплені рядки 
                          І листочки...
                           

ID:  750175
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 11.09.2017 16:35:21
© дата внесення змiн: 17.03.2018 08:36:55
автор: геометрія

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Ганна Верес
Прочитаний усіма відвідувачами (276)
В тому числі авторами сайту (13) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Микола Коржик, 14.09.2017 - 14:28
Я співчуваю Вам...Мені сумно....
 
геометрія відповів на коментар Микола Коржик, 14.09.2017 - 16:11
Дякую, Миколо! А мені вже давно сумно, бо не тільки син загинув, а й невдозі і невістка померла, то ж довелося спить горя до дна, бо ж динина їх ще була мала... 16 smile 42 17 43 17 ny1 flo36 girl_sigh flo08
 
Sukhovilova, 14.09.2017 - 13:13
cry сумно...хоча власних дітей ще немаю.. але чомусь відчуваю.. якось написала таку пісню.. flo16
 
геометрія відповів на коментар Sukhovilova, 14.09.2017 - 13:35
І ще раз дякую, ваша пісня мені сподобалася, хоч і сумно, і гірко, та треба жити далі... 43 16 flo31 flo36 flo04
 
Sukhovilova, 14.09.2017 - 13:12
Як сонечко блищить у небі синім,
Та вже не зігріва квітучий сад....
Бо в материнськім серці,милім,
Чекання й горя оселився брат.
Де ти ,синочку,рідний мій соколе?.....
Чекаю я,кровиночко моя,
Вже цвітом вкрився сад довкола,
Куди стежина завела твоя?

О, Сину мій Ріднесенький!!!!!
Чому залишив матір в самоті???
Ти Всесвіт мій малесенький,
Ти світла радість у моїм житті....
О,Сину,Сину,Озовись!!!!!
Душа немає сил кричати...
Благаю,Соколе,Вернись!!!!!
Як важко кожен день тебе втрачати..

Блукаєш ти самотніми степами...
Незнаєш,що удома сад цвіте...
На білій вишиванці мами
Для тебе сонця промінець зійде.
Серед країв, холодних і далеких,
Хай зігрівають серденько твоє
Роки чекань моїх нелегких,
І полотно вишиване моє!

На вишитому полотні у мами
Весною зацвітає рідний сад...
Синочка мати жде роками...
А поруч-смуток, наче рідний брат.
Із кожним днем у небесах темніло,
Стревожено лелеченька кружля.
Та сонце матінку не гріло....
І Горя Дзвін по всій землі луна.
 
геометрія відповів на коментар Sukhovilova, 14.09.2017 - 13:33
Дуже дякую,Sukhovilova. Ось уже більше 22 років я відчуваю гіркоту полинну, бо ж і душу, й серце розривають туга й біль за сином... Хай у вашому житті ніколи не буде болю! girl_sigh 42 17 31 flo26
 
Haluna2, 11.09.2017 - 21:29
Вічна пам'ять вашому синочку!Материнське серце тужить і ридає,бо синочка рідного на світі немає. give_rose 17
 
геометрія відповів на коментар Haluna2, 12.09.2017 - 14:32
Дякую, Ніно! На минулім тижні приїжджала його уже доросла донечка, сумували разом... 42 17 girl_sigh 42 flo36 flo07
 
Ганна Верес, 11.09.2017 - 20:57
І слова мої, й думки,-
Про синочка.
Слізьми скраплені рядки
І листочки...
12 12 12 16 17 give_rose
Плаче материнське серце.
 
геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 12.09.2017 - 14:30
Дякую, Ганю! Колись я написала такі слова: мій перший вірш присвячений був сину, і свій останній я про нього напишу...
І так воно й буде: про щоб я не писала, про щоб не думала, а думки ведуть до нього... girl_sigh 17 42 17 osen1 osen2 flo19
 
Ніна Незламна, 11.09.2017 - 20:08
12 17 Прийміть співчуття,хоч стільки років минуло та така рана ніколи не загоїться... 17
flo18
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 12.09.2017 - 14:27
Дякую, Ніно! Я вже навчилася жить з болем, але ж серціе не камінь... 42 17 31 flo26
 
Ніна-Марія, 11.09.2017 - 19:50
Болючі рядки... 17 Це те, від чого не існує ліків... 17 17 17 Хай Господь , додає Вам сил. give_rose
 
геометрія відповів на коментар Ніна-Марія, 11.09.2017 - 20:03
Дякую, Ніно! Такі рани не лікує ніхто, навіть і час... 42 31 17 flo26
 
Maggie Bee, 11.09.2017 - 18:08
Співчуваю cry
 
геометрія відповів на коментар Maggie Bee, 11.09.2017 - 20:02
Дякую, дівчинко. Ти ровесниця моїх внучок, і серденько маєш добре... 43 16 42 17 flo36 13
 
Лана Ніконова, 11.09.2017 - 17:32
Сумно. cry 17 flo31
 
геометрія відповів на коментар Лана Ніконова, 11.09.2017 - 20:00
Дякую, Лано! Багато літ з тих пір пройшло,а ніби вчора це було. Серце болить, стогне душа, сумного я пишу вірша... 42 17 flo31 osen1 flo19
 
Гарний спомин написали Ви про сина. 17
 
геометрія відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 11.09.2017 - 19:57
Дякую, Ніло і Олеже! У моїй пам"яті він живий... 17 42 31 osen2 flo22
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: