Ще день один всміхнувся і ..пішов.
Звичайний день. А я за ним сумую.
Тонесенький лишив на серці шов,
Як і минулі, що дарма рахую.
Буденний він. Без будь-яких подій:
Ані видовищ,ні розваг чи свята
Немає в ньому. Але він був мій,
Цим днем була по-справжньому багата.
Я бачила, як сонечко пливло,
Цілуючи усі земні рослини,
Як по дорозі з міста у село,
То люди поспішали, то машини.
Землі я відчувала аромат,
Що запах літа щедро віддавала…
Ще чула, як зітхав тихенько сад…
Пора серпнева… Жаль, її так мало.
Прекрасний день. Спокійний, без вагань,
Такий дарує доля нам не часто.
І хай він не здійснив усіх бажань,
То може так і виглядає щастя?
І хай цей день, один із багатьох,
Який вже завтра можна й не згадати,
Але ж його зустріли ми удвох,
Й разом йдемо в минуле проводжати…
Філософічно... зі смаком, Людо! Заходьте, - може. й моїм чимось посмакуєте... 
