можу вічно купатись
у пустоті очей
водити босою
по склу
й цілувати стопи,
бо люблю присмак крові
захоплюватись тим,
як зверхньо плюєш до мене в яму
але не можу уявити свого життя
без твого голосу
за заплющеними повіками
у пітьмі
встромляю руку
у грудну клітку,
витягую наполоханого голуба
й відтинаю голову
настав час розчинитись у пустоті
аби знайти тебе у передвідбійній темряві
і уявити себе
знову
холодним дощем,
що торкається твоєї спини.
