Катре́н(франц. quatrain, від quatre чотири) — чотиривірш, строфа з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням, у якій можуть чергуватись будь-які клаузули, інколи має монориму, будь-який холостий віршовий рядок. Вживається і в неповному римованому вірші (рубаї), і в неримованому. Структура катрена сприяє досягненню оптимального ритмоінтонаційного, синтаксичного та смислового значення, як у строфі з перехресним римуванням (abab) з вірша «Хитрувато моргали зорі» Б. Мамайсура:
Словом, ніч була, як у казці —
Гарна свіжа, п’янка, туга
Ну, якої тобі ще трясці,
Дорогий мій читачу, га!
Інколи термін «катрен» вживається для означення викінченого за думкою та формою чотиривірша (мініатюри):
Архангел Михаїл Собор Бориса й Гліба
Видовищ даждь нам днесь. А там — вина і хліба
Хрещатик янголят А пахне диким полем.
Ми виспівали гріх, коли гріхи одмолим?
(Д. Кремінь)
У сучасному віршознавстві катреном називають будь-який чотиривірш з різною формою римування (парною, охопною, моноримною тощо), навіть якщо він є складником твердих строфічних структур (сонет). Варіативності чотиривірша досягають комбінуванням системи віршування, метра, розміру, різновидів і комбінацій клаузули та рими. І. Качуровський («Строфіка») розглядає тридцять різновидів римованого катрена. Поетичну дефініцію такого чотиривірша подав Б.-І. Антонич у вірші «Про строфу»:
Чотири рівнобіжники на мапі серця,
чотирикутник радості та болю,
чотири припряжки до боку, що не зветься,
що входить клином — між чуття та волю.
Джерело: Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т.1 / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — К : ВЦ «Академія», 2007. — С. 468 (Енциклопедія ерудита)
