Ти прилети до мене навесні,
Коли настануть теплі сонячні дні.
Я свої крила теж широко розіпну
І над лугами з тобою полечу.
Полетимо над квітучими полями,
Та понад яблуневими садами,
З квітки на квітку ми будемо літати
І в полі нектар солодкий збирати.
Ти прилети до мене ще до зорі,
Коли купатимуться трави в росі.
Ми високо-високо в небо злітаєм
І сонце помахом крил привітаєм.
Ти прилети до мене тоді навесні,
Коли випадатимуть теплі дощі.
Під весняним дощем будемо літати
І крила наші буде дощик вмивати.
Навкруги зелені діброви, луги,
Буйні трави квіти обіймають.
І куди ти оком не поглянеш,
Такі, як ми, метелики літають.
На ромашки білі парами сідають,
Пух з кульбаби крилами здувають.
То високо злітають у небесну блакить,
То один за одним до землі летить.
Ти прилети до мене навесні,
Коли настануть теплі сонячні дні.
Я свої крила теж широко розіпну
І над лугами з тобою полечу...
В ту голубу незвідану ще даль,
Там забудемо ми, що таке печаль.
Тут весело співають пісні птахи,
Тут щастя з нами буде назавжди...
Ми з тобою попід хмарами летимо,
Радіємо, сміємося, бо ще живемо.
І на тонких крилах прозорих своїх,
Щасливу долю людям усім несемо...
