http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780092Навіяно віршем Гості «Між проваллями душ»
Я б у безвість пішла...
Та лунає оце «Перейди!!!»
Хтось шепоче, чи молить, чи скиглить, чи виє по тОй бік...
Ледь зоріє імла…
На росі, наче кроки, сліди,
Там світанок збирає страхИ (чи ранковий туман) у широку підставлену торбу…
Що на тій стороні?
Там – незайманий Ліс,
Де верхівки дерев розмережили тінь, пропускаючи Сонце крізь грати,
Наче зблиск на струні,
Виринає із темряви Лис,
Як розбуджений Лев, і поволі тремтить волосінь, за яку я так хочу чіплятись…
Струмом б’є «Переходь!!!»
Вже Рудька поглинає пітьма,
Тільки рветься душа, що не хоче, не може, не мусить його відпускати…
О, не дай же, Господь,
Щоб закрилась тюрма,
Розірви поміж нами оманливі цінності, складності, тлінності грати!
