На обійсті живе дві родини:
У хаті-- мама, тато й хлопчина.
А на стовпі – сім’я лелечина
Доглядає маленького сина.
У хаті негаразди і чвари,
Над сім’єю висять чорні хмари,
Бач, ревнивий у хлопчика татко,
І не все у сім’ї, на жаль, гладко.
Мати сердиться також на тата:
Він досі небайдужий дівчатам.
Миру й добра немає в родині,
І ніхто не зважає на сина,
Що бажає найбільше спокою,
До матусі торкнутись щокою,
Щоб на плечі узяв його тато…
Хіба хлопчик бажає багато?
У гніздечку, що так недалечко,
Неспокійно в лелечих сердечках.
Засмутилось мале лелечатко,
Бо у хаті страждає хлоп’ятко.
Зажурився сам батько-лелека,
Як у людей убавити спеку?
Він стоїть на нозі, зажурився,
Головою до сина схилився.
Дуже сумно в гніздечку лелеці,
Коли спокій людей в небезпеці.
Нажаль так буває в родинах: ті хто потребує найбільше любові, уваги, тепла і затишку, залишаються поза увагою через проблеми дорослих. І розуміють це, навіть птахи...Дуже гарно! Нехай в кожній родині панує добро!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навіть птах розуміє,як поводитися у сім’і!Шкода,що чоловіки бува не цінують сімейний мир,любов!Нехай буде порозуміння,гарні стосунки,спокій!
