Шугає вітер над хатою,
Підсаджує зорі на крила.
Торкається смуток птахою
Вікна із сивими очима.
Блукає ніч поміж вітами.
З сонних трав катаються роси.
Ліхтарі здаються софітами,
По темряві ходять босими.
Запах вишні зрошує очі,
Накриває шаликом плечі.
Посиділа б з нею охоче--
Але ж хата спокоєм кличе.
Ллють з неба печалі сузір’я
Моїх ангелів вій мигтінням.
Заколисують сни подвір’я
Під її журне жебоніння.