Картинка, з життя...
Вийшов сьогодні з дому, набрати з колонки артезіанської води. По дорозі доганяю, молоду маму, яка за руку веде свого малюка.
Той, привернув мою увагу тим, що йдучи поважно, щось говорив своїй мамі.
Я і вирішив, зробити обом комплімент, то і промовив: Мені подобаються, такі
малюки - мужики!
На що, його мама посміхнувшись, відповіла: Чоловіки!
Далі запитую в малого, як його звати!
Назар! Чую у відповідь!
Стодоля? Запитую...
Мама, після короткої паузи, каже: Ні одна!
Продовжую дальше, з малим. І запитую: Що у тебе в руках?..
У відповідь чую: Евакуатор.
Запитую: А навіщо він тобі, Назаре?..
"Машини, з ями витягати" - відповідає.
Мене, це дуже вразило, що навіть малюк, вже знає які у нас дороги. Тому, роблю, знову, йому комплімент: У тебе, Назаре, добре серце!
Тут, мама Назарчика, знову посміхнулась, з вдячністю. То і я скористався, такою нагодую і запропонував малому, дружити зі мною. Сказавши, що мене звати, дід Михайло.
Та й потиснув малому руку. А сам подумав: Добрий козак підростає...
Хай йому щастить!
12:00.12.03.2018.
