Моновірш (грец. μονόστίχοζ — одновірші, від μόνοζ — один і στίχοζ — рядок, вірш) — вірш з одного рядка, написаний легко впізнаним віршованим розміром. Сприймається як вірш тільки на фоні розвиненої поетичної традиції даного розміру або в контексті поетичної книги.
Ознаки жанру
Постійною ознакою моновіршу є ритм. «Однострока» створюється звуковими, синтаксичними або метричними, повторами.
Моновірш належить до таких форм, які мають назву «удетерон» (грец. «ні те, ні інше»).
Деякі віршознавці, наприклад, І. Качуровський уважають, що моновіршем є не лише окремі твори, але й такі форми, які завдяки своїй ритміко-синтаксичній та змістовній завершеності набувають статус окремого художнього цілого і можуть вилучитися із контексту твору як самостійні одиниці.
Це підтверджується й тим, що безліч віршованих висловів І. Котляревського, О. Грибоєдова та й навіть народних байкарів стали «крилатими».
І це не кажучи про сентенції, гіоми, які за характером ладні слугувати епіграфом, ремінісценцією, пародією, перифразом і навіть усним побутуванням у народному середовищі.
Та в цих випадках подібні вислови набувають значення моновірша, але змінюють авторську настанову.
Проблемним є строфічний характер моновірша. Переважна більшість дослідників не відносить моновірш до строфічних форм. Віршознавці (Т. Наварро Томас, І. Качуровський) підкреслюють, що моновірш лише відіграє роль міністрофи в прислів'ях, заголовках, епіграфах тощо.
Моновірш присутній як у фольклорних, так і в літературних жанрах. До першого належить загадка, прислів'я, приказка. До другого — афоризм, гасло, слоган, реклама, враховуючи вигуки вуличних торговців, а також написи на будівлях, брамах, візках. До форми О. Квятковський залічує й народні «страждання», себто невеликі пісеньки-приспівки, що складаються з двох рядків переважно по 8 складів. До форми моновірша відносять епітафії та епіталами.
Моновірш як жанр у сучасній літературі
В сучасній авангардній поезії моновірші зустрічаються з такими жанровими назвами, як «Роман в один рядок». «Роман у народному дусі» (В. Марков).
Гнучкість змістовної форми моновірша проглядається і в його стильових можливостях. Діапазон мовленнєвого забарвлення коливається від високої патетики до постмодерністського «чорного гумору».
Крім того, форма характеризується здатністю до різного роду експериментальних навантажень, що зумовлює зростаючий інтерес до нього, насамперед, з боку авангардистських поетів (В. Каменський, Д. Бурлюк, В. Ерль, Б. Констриктор).
Джерела:
1) http://litmisto.org.ua/?p=17154
2)https://uk.wikipedia.org/wiki/Моновірш
Дякую, дуже приємно !
