Роки ідуть, а ти вже не старієш -
Нова до скроні не торнеться сивина...
Розваж мене отак, як тільки вмієш,
Дотепні жарти підбираючи й слова...
Ось знову літо розпочалося без тебе
Ще осінь не одна триватиме й зима...
Весна настане знову у могильній тиші,
Чи та ж звучатиме мелодія сумна...
Чому обрав ти вік такий короткий,
Занадто рано обірвалася струна...
Душа ж жива, бо там, під куполами,
Молитву Господу виспівує сповна...
Чому ти, братику, посмів таке вчинити -
Пішов за батьком у небесну путь,
То ж де порад тепер мені просити,
Коли проблеми мою душу розіпнуть..
#поезія_Іванна_Осос
1.06.2018
