Розплавленого золота потоки
Течуть з небес й безжально палять все.
Нам пекло в пазурях летючий змій несе
І полум'ям плюється на всі боки!
Палає так, що і вода кипить
І булькає в ставку як в чавуні!
І бачиться крізь марево мені,
Що сонце навіть і вночі не спить!
Розжарене повітря мов напалм,
Крізь вікна й двері всюди затікає!
То тут спалахує, то дотліває там.
Нової жертви бог вогню чекає!
То радість нас частує то печаль:
Чи дощ, чи сонце - хтось перемагає...
Одне скажу - нам безумовно жаль,
Що літо вже фіналу добігає!!!
