До тебе за порятунком –
Обдаровуй міцним трунком
І нові рожеві окуляри
Дай до трунку щоб до пари.
Так гнітить дум яскравість,
І пропала вже цікавість
Все оцінювати реально -
Правда життя - надбрутальна.
Тож рятуй, сховай від неї,
Тривіальна епопея
Затягнулась одноманітно,
Дозволь вийти непомітно
Ні, не з розуму, не з шляху
Не з життя – (не дам я маху.)
На годину, десь за вікно...
Не у книжку, а в кіно.
Загорни мене в обійми,
Забери тривоги в прийми.
Хай тобі я не до пари...
Як до трунку окуляри