Ось і вечір в роздумах осінніх
у вологій сірій пелені.
Наповзають сутінкові тіні,
ліхтарі зітхають у імлі...
Бродить містом осінь, як примара,
листя красить жовтим на гіллі.
Дощові нитки звивають хмари
та спускають прямо до землі.
Наче горобців промоклих зграя,
скупчились будинки під дощем.
Вечір площі й вулиці вкриває
мрякою сумною, як плащем.