Тулилось небо до землі,
А в нім стогнали зорі,
Душа горіла у імлі,
Хололи руки кволі.
Притих у них солодкий сон
І свічечка зомліла,
Життя, поставлене на кон,
Сльозою мерегтіло.
Летіло птахою ув вись,
За Божі небокраї,
Де біль і смуток, наче рись,
Зависли в тому раї.
Де сива мати - сирота,
Сльозами миє долю,
Дружина мліє молода...
Могила свіжа в полю.
Та чом ти, доленько, така?
Заквітчана свічками?
Сумна година хлопчака
На руки впаде мамі.
Він син її... іі дитя -
Маленький чи дорослий.
Молитва лине в забуття,
Де матінка голосить.
Твоя рідненька, в сивині,
Кричить від божевілля,
А ти зостався в вічнім сні,
Де смерть в своїм дозвіллі.
О осінь, осінь - смуток дня:
Сумні тумани, верби.
Чом, смерте, всілась на коня?
Хрести, вінок із терня...
(С) Леся Утриско
Сумно...
. Сльози на очах ...
