Цвів Подол тою весною
Мила видалась вона
Милувавсь Василь красою,
Із трамвайного вікна
***
Та красою не природи,
Не рекламой на стовпах,
А красой дівочой вроди,-
Тих що йдуть на каблуках
***
Йдуть красуні молоді
Гарно на Подолі
Він бував там ще тоді,
Як навчався в школі
***
Але зараз все не так,
Нові скрізь крамниці,
Не цікавлять, аж ніяк…
Бо миліш дівиці
***
Йде одна, і він прозрів…
В серці жар палає
Стільки міст він об,їздив
Там таких не має…
***
Бачив Вася і Берлін
І Софію й Прагу,
Нічо зовнє, й не кретин
Проявив відвагу
***
Задививсь, і що ж такого,
Ледь не збив його трамвай,-
Від вагона причепного –
Вмить відскочив він на край…
***
І за нею, по Подолу
В ріднім Києві там сям
Йде за ней не по приколу,
А із першим почуттям
***
Житній ринок зустрічає
Ряд насіння й цигарок
Що робити Вася знає,
Та до фруктів робить крок
***
Взяв Налив, чи Сіміренки
Світлих яблук кілограм,
Не було тоді проблемки
Все постити в інстаграм
***
Йдуть на березі -на правом
Сонце й небо височить,
Попереджено мінздравом,-
Фрукти з ринку треба мить!
***
Порівнялись в переході,
Посміхнувся він, Прівет,-
Вам помить каже в нагоді –
Ткне на фрукти, й на бювет
***
Є хвороб каже немало,
В інфекційній не була?
Каже,- іду я з вокзала,
Зголодніла і взяла…
***
Далі все мов з кінострічки,
Ніс пакета, обіймав…
У Дніпра у милой річки –
Палко губи цілував
***
А ім,я та не сказала
Та і він забув спитать
Двох їх пристрасть накривала
Що ще треба відчувать….
***