Я б так хотів з тобою заблукати
У інший світ, так щоб на все життя.
І іменем той світ твоїм назвати,
Я б так хотів такого забуття.
Твого волосся не позичу вітру,
І сліз твоїх я не віддам дощу,
З очей печаль твоїх не кликану я витру,
І десь за обрій за тобою полечу …
Я б так хотів про тебе написати
Вірша, який в століттях не згорить,
А Бог забув талант мені цей дати,
Я вітром запустив і хай летить …
Душа моєї скрипки як у тебе,
Її від холоду й ворожості болить,
Її так міцно обіймати треба,
Коли вона самотня спить …
А як заграє, то я замовкаю,
І слухаю у музиці любов.
Нічого кращого на світі я не знаю -
Без удавань, без фальші, без оков ….