Є у життя така особливість
Збудеться те чому суджено
І тобі не втекти
Кажуть
На горі звершуються долі і губляться
Чиїсь шляхи
Тоді здавалося таким молодим не дихав час у спину
І не відняти у тебе твоє
Ні силу ні правду ні волю
Одну любов. Віддають за просто так
З легкої руки
Тікати за горизонти/ за гризонти реалій
Шукати таке чого серцю бракує
Бо ниє і плаче й скрегоче і тужить собі в самоті
В чому діло зізнатись не хоче
Небо небо моя мрія
Моя пташка яка не вернеться у свою клітку
Лети лети будь вільна
Не знай тугу в лице
Це в них за вікном в кілометри сніги
А в нас весна на порозі