Сонце виглянуло хвацько серед зим як лампа щастя. На шнурі вічних поривань розвішу мрії посушити... А, значить, знову буду жити на зло всім хмарам-ворогам. І стане навіть гаряче, і зарум"яниця лице блідого існування.
ID: 824346 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 06.02.2019 08:47:33 © дата внесення змiн: 06.02.2019 08:58:25 автор: Мандрівник
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie