Вони загинули за те,щоб ми жили сьогодні. І всі герої мали в серці надію на те,що люди будуть боротися за Україну..вони загинули за всіх нас,це не марна смерть,треба кожному з нас переосилити себе і вести боротьбу,продовжувати боротьбу тих героїв...Варто кожному з нас бути людиною і вести війну проти своїх ворогів,не обов'язково зі зброєю в руках,є багато шляхів,щоб бути корисними для України...насамперед просто залишатися справжніми людьми...Сльози на очах,це правда,але треба далі жити і вести боротьбу. Бо якщо ми програєму цю війну,тоді всі смерті будуть марними,але наша нація і народ незламні... Герої не вмирають,лиш засинають вічним сном у серцях в нас...
