Затиха́́ і день, і ніч,
Немає щастя - лиш в цьому річ.
Немає щастя, сла́вной долі,
Говориш ти сам із собою...
І віє вітер на очах,
Де щастя? Ти в душі не чай.
І звук дзвінкий пронизує вуха,
Це щастя? Ні, це завірюха.
І сонцю виглянуть пора,
Але ж ще й щастячка нема.
Де щастя? Де ж його шукать?
А щастя там, де всі мовчать.
Мовчить і сміх, мовчить і горе,
А щастя хочеш ти з собою.
Але нема його...
Це знак!
Для тебе це - єдиний страх.
Твій страх - то загубити щастя.
Воно й загублювалось часто...
Але ж, для чого є воно?
Це щастя? Ні, це не воно.
А щастя ходить біля тебе,
Поміть його,
повір у себе.