ЛЮДЬМИ БУДЬТЕ
І щемить і болить, до відчаю,
Серце рветься на дрібні шматки.
Добре знаю, що зовсім не знаю,
Як прожити останні роки.
Чи молитись, чи плакати треба?
Чи радіти життю, перед всім.
Милість, щедрість зійде нам із Неба,
Покаяння змістовність, а втім...
Так, здається, що я й не любила,
Ніби вчора побачила світ...
Тільки смуток і жаль, ще й могила
Невідступно все дивляться в слід.
-Зупинись, моє щастя рідненьке!-
З двох сердець і з двох пар очей.
Дітки-квітки, мої солоденькі, -
Людьми будьте! -Серед людей.
20.03.2016р.