Самотність - це ехо в прозорому полі
Самотність - це крапля роси серед дня
Самотності скажеш стиха ти "доволі",
Але не залишить вона.
Самотність - це промінь в кімнаті без світла,
Це океан без кінців,
А острів на ньому один, зачарованій лихом -
Це той, що чекає людей уже скільки віків.
Самотність - неначе маленька стежина,
Що йде крізь життя всамоті.
І їй невідома далека країна,
Де лихо покине її назавжди.
І їй невідомі ні щастя, ні горе,
Ні друзі, ну вірна любов.
Години нещастя лиш й марні тривоги,
Що оживуть скоро знов.
...Життя це лиш гра
Правил нам не змінити
І не знайти ті слова,
Життя щоб людини мені пояснити
Хоя я і не вічно жива...
