Нема на світі мук сильніше тортур слова:
Незграбний серця стук, страждає рідна мова.
Друкуємо думки, вмирає снів надія.
Навіщо сина віддала на хрест Діва Марія?
А ті - без віри! Хай живуть не знаючи спокою.
Ті - безсердечні, їх біда обходить стороною.
Тих лихо знайде в добру пору і легку годину,
А тим не жаль ні матір, ні обідрану дитину.
І ці, і ті однаково бажають меду-долі,
І наш страждаючий народ боровсь колись за волю.
Невже історія та сама? Знову страх, війна?..
Чию грішную душу спокусив Змій Сатана?
І ми повстанемо народом волі проти лиха,
І мати Правда заколише брехні вночі стиха,
І ми повстанемо народом за честь нашу й гідність,
І ми досягнемо вершини перемігши бідність.