Я приїхала знов! Кожен день тут для мене як свято!
Хоч сади відцвіли, облетіли із віт пелюстки.
Йду по рідних стежках, їх у мене безмірно багато,
А у серці щемить - вже не зовсім мої ці стежки...
Звеселяє бузок, піднімаючи свічі до неба,
Незабудки в траві усміхаються синьо мені.
Мій ставочок і млин, і заквітчані зеленню верби,
Пам"ятають мене і щасливої юності дні.
Я вклоняюсь тобі, моя земле - прекрасна й багата!
Я вітаю тебе - найпрекрасніше в світі село.
Народилась я тут, спочивають тут батько і мати,
А без них і без вас і мене б на землі не було...
