UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Стяг: Розп`ятий Схід вкотре світає… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шевчук Ігор Степанович, 09.05.2019 - 14:04
Псалом 37.Хочете зцілитись? – хочете правди? «...новоприбулі не встигають зрозуміти, що було раніше.» Ольга Седакова, поетеса і теолог Ти благодарствуєш – а я хоч живодарствую, від Неба – я красивий, Вогонь – тож гріюсь, Боже, у мені є Твоє Царство! Красивий Боже – внутрішня краса – не сивіє – від Тебе, точно, набираюсь... а придираються же ... а я від чогось віддираюсь! від чогось, що земне, не заплямуй мене, не заплямуй, чуєш, мене! бо я і проливаю Царство – якщо і щось наздожене!! убережи, Слово, мене, це кожен крикнув би – якби – прибило днем! пливун, терпун, плавець – що хоч, Боже, наздожене як розум в мізках вполонений – вполонених, це виждь, жене!! а я вогонь і світло – раз – і два – й нема мене! і все тягуче і земне це від євреїв до волинських до дулібів це перетісто – переднем! а я упік!!! – і вийде хліб – і ніша – Хліб!! і ще коржисті наддержавні, а вжарив, а я – вжарю!!! й вийде Хліб... і буде тоді кушать біб й попісять – біб... і бачитимете а чи не бачитимете – і чим озброєний – дуліб!.. Боже!! убережи гарячого мене!!! Ти Бог і, Боже, Ти храни мене: тут більш як цар, бо тільки Царство – стане Твоїм Днем!!! 29.04.2019, другий день Пасхи Шевчук Ігор Степанович, 09.05.2019 - 12:12
Тим, що без ХристаСинові Божому, Матері Його і нашій з любов’ю присвячується Сад весняний в дочаснім пробудженні люди весною а не вмиті росою… і як їм серце не стане що не буде підйому – небесного? і їх серце зав’яне… Біжать… 1 травня…8,9 травня… серця схарапуджені… Ти дарувала мене м’якістю як глянеш як тільки – Глянеш! я розумів, що їх серце зав’яне!.. і плакав… Розумів чому – святі плакали… люди добрі – а до останнього – в тому, чого не стане!.. без «Ум’якшення злих сердець»… Без Христа – як востаннє 09.05.2019, ранок Олекса Удайко, 09.05.2019 - 08:50
 Влучне "антипобєдобєсіє", поете! Ті "свята" втратили свою фунцію, як тільки "пабєдітєть" переступив (І ВКОТРЕ!) границі *в поямому і в переносному сенсі) 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
