За течією думав що пливу,
Вона ж, як потім я дізнався була не моя,
Стікали там думки сльозами у пітьму,
Там спокій віднайти не міг ніколи я..
Бувало різне, і немає чим хвалитися,
Мені вже й в пеклі певне совість не знайти,
Але якщо там доведеться залишитися,
Я залишусь лиш тільки щоб там була ти..
Усе пройшло, вже й стало навіть всеодно,
Той аркуш із життя свого не перепишу,
Але маленька, що б там дальше не було,
Тебе ніколи більше не залишу..
Бо ж так тебе люблю всім серцем моя мила,
Тепер немає вже й для мене вороття,
Я короблем пливу, а ти - мої вітрила,
А море наше - щастя на усе життя..
