Де хмарини танцюють над озером,
Вечорова співає зоря,
Ми мовчали і слухали музику,
Віртуоза лісів – солов’я.
До грудей ти горнулась лебідкою,
Тобі усмішка йшла до лиця.
Наша тиша була стоголосою,
Бо співали від щастя серця.
Приспів:
Пригадай,
Моя доле, той вечір.
Потім ніч,
Далі ранок в росі.
Я обняв
Тебе, люба, за плечі.
І птахи
Замовчали усі.
Перші промені впали на озеро,
Зникла в небі ранкова зоря.
Розділив тоді ранок нас порізно,
Лише вітер, як пустка шугав.
Це та ніч про яку часто згадую,
В ній захована доля моя.
Мені озеро стало принадою,
Там усмішка лишилась твоя.
Приспів.
