Вже роки́ відганялись риською.
Осінь жовтим малює клени.
А мені здається, дівчисько я -
Недосвідчені і зелене.
Десь позаду прихильців гвардія.
В ирій крила несе лелека.
А мені здається, на старті я,
І до фінішу ще далеко.
День моргає мені так знаюче.
Каже, пізно іти на кастинг.
А мені здається, піймаю ще
І удачу свою, і щастя.
Риська - рись жіночого роду.
... У провінції, де живу я і більшість населення України, переживання руху часу дещо уповільненіше ніж у метрополії, менш значне у цьому сенсі. Однак від цього не перестають бути фактами. Дякуючи натурі - не фатальними. Єдність і волю цієї більшості народонаселення, спавжнього, а не гламурно-мальовничого-столичного і передає цей вірш... Дещо розлогіше у нарисі: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843052
Чудово! Я думаю, що ще все хороше у вас буде...Тільки всьому свій час.. Чекайте! 
... У провінції, де живу я і більшість населення України, переживання руху часу дещо уповільненіше ніж у метрополії, менш значне у цьому сенсі. Однак від цього не перестають бути фактами. Дякуючи натурі - не фатальними. Єдність і волю цієї більшості народонаселення, спавжнього, а не гламурно-мальовничого-столичного і передає цей вірш... Дещо розлогіше у нарисі: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843052
за удачу і щастя
дуже дякую.
