Усе що найдорожче є в тобі,
То я ціню неначе своє сласне.
Воно запрограмовано в судьбі,
Воно в мені ніколи не погасне.
Бо ти мене зростила змаленьку,
Я жив тобою і тобі молився.
В душі ношу я зіроньку свою,
Я вріс у тебе і не помилився.
Земле моя, чарівний рідний край,
Я радий, що родився в Україні.
Бо лише в нас є дивовижний рай,
В барвінку, у пшениці і калині.
Люблю тебе, як матінку люблю,
Прошу у Бога долі для народу.
Останнє я з тобою поділю,
Лише біду забрати б нам зі сходу.
