чорно-біла магія / небеса тривожні_
знавісніла оргія не твоїх думок_
двигунів елегія / жриця придорожня
скло розбивши поглядом робить в безвість крок_
>
спорожніла матриця / ці дроти в нікуди_
ці сюжети маряться, ці слова по околу_
спогади шевеляться, в хащах мозку блудить
з ліхтарем свідомості злякане “ніколи”
>
тло заклякле вицвіло / вітер вкрав навіяне,
опадає з шелестом впіймане зіницею,
вигнилі провінції / стежки в безвість зміями,
в стані депривації журавель з синицею_
>
виснажені привиди сміхом заворожені,
видовжені обриси / спряжені кути
все у тіні вивідав про хиткі положення
запитання зайвого дзеркалу “хто ти ¿”
